Серій Махно, дизайнер, засновник Sergey Makhno Architects

М. В якому моменті тебе та студію “зловив” карантин?

С. М. Не можу сказати, що карантин став для мене несподіванкою. Звісно, я до останнього вірив, що вимушена ізоляція нас якимось дивом омине, проте все ж готувався до гіршого і планував віддалену роботу студії ще до того, як почали серйозно говорити про офіційний карантин. У п’ятницю, напередодні вихідних, коли ще дуже мала кількість компаній оголосили про перехід на “домашній офіс”, ми вже повідомили своїм співробітникам, що з понеділка в офіс та в керамічну майстерню ми не виходимо. Одна справа, коли ти відповідаєш за свої життя та здоров’я, інша — коли від тебе залежить 60 людей і їхні сім’ї. Тому в пріоритеті було убезпечити команду, а вже потім відбудовувати заново бізнес-процеси. 
Моїй компанії — 17 років, і як ви розумієте, за такий період існування, тим паче в нашій країні, неможливо не пережити різного роду кризи. Вірю, що і цього разу також справимось. 


М. Які основні проблеми сьогодні вийшли на перший план, з чим найважче впоратися?

С. М. Нам дуже пощастило, що маємо власний офіс — ми не платимо оренду. Бо розумію, наскільки це серйозна стаття витрат, і далеко не всі орендодавці дали знижки на цей період. Щодо заробітної плати працівників, дійсно не просто. Адже більшість великих клієнтів фактично заморозили виплати, хоча послуги їм уже були надані в повній мірі. 
Тому у квітні нами було прийняте рішення скоротити робочий день наших працівників на 30%, відповідно зменшивши навантаження на компанію. Команду ж закликали цей час витратити з користю. Тому що зараз реально чи не найкращий час для саморозвитку, освоєння нових знань. 
Але з минулого (третього) тижня ситуація дещо вирівнюється, клієнти починають платити, відновлюються перемовини з потенційними, надходять нові заявки. Сподіваюсь, що найгірше таки позаду. 
Найважче для мене особисто — це відсутність контакту з командою, тому що я дуже ціную офіс, коли в ньому бурлить робота, я обожнюю поговорити вживу зі своєю командою. А з точки зору бізнесу найважчим буде оговтатись після економічної кризи, яка послідує після карантину та спалаху коронавірусу. 


М. Які ноу-хау може придумали за цей час?

С. М. Наразі ми вже розробляємо кілька проєктів, на які нас надихнула та спонукала ця криза. Потримаємо інтригу і представимо їх в найближчому часі. Скажу тільки, що обидвоє пов’язані з тим, що, на нашу думку, люди віддаватимуть перевагу життю в будинках, аніж у квартирах, і намагатимуться укріпити та убезпечити своє житло.


М. Які меблі ти зараз активно використовуєш перебуваючи вдома?

С. М. Моя робоча зона вдома оформлена в японському стилі, там класно сидіти тренувати свою витривалість, малювати зранку, проте для довготривалої роботи за комп’ютером це не  найкраще рішення. 
А так, я б сказав, що протягом самоізоляції найактивніше я використовую граблі, тому що постійно пораюся у своєму саду. А вдома — це диван, коли ми сім’єю переглядаємо фільми, вмостившись всі на ньому. Обідній стіл, в принципі, все, що і зазвичай. І думаю стовідсотково після карантину багато уваги приділятиметься робочій зоні. Це, по-перше, якщо немає можливості виділити невеличку кімнату для цього, комфортний робочий стіл та зручний стілець — ось це те, що дійсно важливо.


М. Чого не вистачає в будинку, що б ти зараз придбав?

С. М. Не можу сказати, що чогось геть не вистачає. Хоча є кілька моментів, які б я удосконалив. Наприклад, в нашому будинку для двох моїх малих синів є дві окремі кімнати. А наразі, я б окрему увагу приділив простору спільної ігрової зони, безпечної та постійно цікавої для дітлахів. А також моя робоча зона зазнала б змін. Загалом, мені дуже пощастило, що незадовго до усіх теперішніх подій ми переїхали до приватного заміського будинку. Якби ізоляцію ми застали у квартирі з двома малими дітьми та ще одним підлітком, певне, я б збожеволів. Потрібно поставити пам’ятник усім батькам, які зараз у квартирах з дітьми намагаються продуктивно працювати. А так, у нас є достатньо холодильників, є погріб, в якому можна зберігати продукти. Будинок оснащено власним водопостачанням та опаленням. По суті, ми досить автономні, це рятує та в деякому плані заспокоює.


М. Які прогнози ти можеш дати на розвиток галузі (дизайн інтер’єрів, предметний дизайн) – буде світ споживати прекрасне або тільки функціональне?

С. М. Взагалі, в останні роки усе йшло до того, що функціональне має бути прекрасним, а прекрасне повинне мати функцію. Одне без іншого не може існувати. Тому такий тренд поглибиться, а функціональності буде відведено ще більшу увагу. Вірніше, дещо зміниться її сутність. 

Якщо раніше для значної кількості наших клієнтів кухня була місцем, де зранку зробити каву чи смузі й бігти на роботу, інколи ще на вихідних пообідати всією сім’єю — тобто вона не передбачала постійного зберігання великої кількості продуктів, майже безперервного готування їжі для всієї родини — то зараз кухні повертається її первинний функціонал. Люди будуть краще планувати і саму кухню, і, особливо, місця для зберігання.

Тренд на приватні будинки не буде поголовним, проте якщо ви планували придбати квартиру на 200 квадратів у центрі міста, то зараз напевно задумаєтесь, що краще збудувати невеличкий будинок за містом, стати автономним, більш захищеним, а головне — мати можливість прогулюватись своїм подвір`ям.  
Будинки будуть тяжіти до незалежності, захисту та функціональності. Обов’язковим побажанням стане власне водопостачання й опалення. Автономні міністанції з виробництва альтернативних джерел енергії стануть реальністю. 
Ті з нас, хто може собі дозволити, задумаються про зведення бункеру на випадок остаточного шатдауну. З підземними городами та кімнатами медитації, аби в спокої та здоровому тілі переживати будь-які катаклізми, які вже не здаються нам такими фантастичними. Якщо говорити про предметний дизайн — люди все так само купуватимуть вази. Людство пережило не одну світову епідемію, що б не відбувалося зі світом, люди все рівно купуватимуть вази, щоб ставити в них квіти. Але тепер їх обиратимуть ще більш прискіпливо — масові, однакові, бездушні речі відходять у минуле. 

Плюс продовжується і укрупняється тренд на локальне, крафтове. Уже зараз ми бачимо у соціальних мережах кампанії з гаслами: “Купуй українське, підтримуй локального виробника”. І наразі за відсутності імпортних товарів ми відкриємо для себе дуже багато українських достойних аналогів — і це не може не тішити. Бо український ринок дизайну (і не тільки) досить великий та має потенціал. Якщо наші люди звернуть увагу на українські бренди, то будуть приємно вражені, а компанії зазнають росту. 

У матеріалі використані фото сімейного будинку Сергія Махно. Фото надано Sergey Makhno Architects 

(с) Maino Design Ukraine