А який він, український предметний дизайн сьогодні?

Перша спроба класифікації та впорядкування «атомів», з яких складається ще майже непізнана в Європі матерія під назвою «український предметний дизайн».

Український дизайн чесний, натуральний, живий… навіть, містичний. Український дизайн — символічний, мінімалістичний, і… іронічний. Але як окреслити його як явище? Як класифікувати інші характеристики — візуальні, функціональні, стильові особливості, яки є настільки різноманітними, що ще не сформували за собою зрозумілі, чіткі напрямки? Отже, це дослідження виникло з необхідності систематизувати український предметний дизайн, виділити загальні риси, які можуть характеризувати його, презентувати в якомусь зрозумілому вигляді європейському суспільству.
Все «родюче» поле дизайну, яке щороку дає все багатший врожай ідей, логічно розподілилося на три категорії.

«ЗЕЛЕНІ ТРИКУТНИКИ»
«Вмійки» — ті, що вміють

Увага приділяється матеріалу, майстерності, збереженню традицій. «Живуть в Пам’яті», на землі, впевнено стоять на ногах.

Першу категорію, яка виділяється в чіткий напрямок, і яка є досить зрозумілою і освоєною українськими дизайнерами, ми кодово назвемо «ГОЛОСИ ПРИРОДИ», або «зелені трикутники». Для сучасних дизайнерів цієї категорії саме територія визначає вибір матеріалу, техніки та філософію самого предмета. Вони, як піраміди, стабильні та впевнені. Натуральність і природність є їхнім пріоритетним акцентом. Використовують матеріали та техніки, притаманні народу, який проживає на конкретній території. Для українців дерево, глина, шкіра, камінь, шерсть, натуральні тканини (льон, конопля) є такими ж природними, як і їхня власна самосвідомость. Ми можемо тут також говорити про містичність українців, зв’язок із силами природи та демонами тощо.

До цієї категорії відносяться дизайнери, які заявляють про свії «зелений вибір». Етичний дизайн, екологічний дизайн, дизайн, який поєднує в собі традиційні матеріали і національну спадщину. Може бути виражена українськість у символізмі декорування предметів, а може і не бути, але у будь якому разі, ви почуєте «голос» української землі. Однією з рис є використання елементів ручної праці, наприклад, в традиційній обробці матеріалів.

Декілька слів про дизайн «зелених трикутників»:

Чесний, природний, натуральний, тактильний, енергетичний, “живий” дизайн, береже вібрації природних стихій, намагається відкрити природні властивості матеріалу. У цих предметів є історія, що базується на традиції, «етнічна пам’ять», енергія, яка виходить від природи і людських рук, предмети обереги тіла в метафізичному сенсі та навіть в самому прямому сенсі, якщо стосується дизайнерів одягу із конопель або льону.

Кого ми б віднесли до цієї категорії: Вікторія Якуша, Юрій Ринтовт, Інна Педан, Олена Шабалтас та подібні.
________________________________________

ЧОРНІ КВАДРАТИ
«Знайки» – ті, що знають

Велика увага направлена на суть, «живуть у Вічності за Ноосферою»

До цієї категорії відносяться дизайнери з чіткою позицією. Вони визначилися, перш за все, всередині себе. Вони знайшли чітку форму свідомості, достатню вже навіть для самоіронії і трішки відстороненої філософської позиції.
Їхня мова — символізм змісту, що превалює над вибором матеріалів для предмету.
Вони строрюють предмети — коди. Головний аргумерт — «предмет-меседж», інформація, що міститься в концентрованому вигляді, «говорить» формою, кольором або символами.
Як в чорному квадраті — символ супрематизму, в якому міститься все. Придивившись в чорний квадрат, можна з нього видобути будь який сенс і будь-яку форму.

Кого віднесли до цієї категорії: Сергій Готвянський (UTAKOЇ), FILD, Cлава Балбєк, Дмитро Козиненко, Levantin design, та схожі на них.

Якщо зробити дизайн вечірку і запросити учасників з кожної категорії, то «чорні», скоріше за все, не підуть, або прийдуть та швидко підуть геть; «зелені» прийдуть і будуть спостерігати, брати участь, підуть після закінчення за регламентом. «Білі» прийдуть всі і потім їх по домівках не розженеш 🙂
(Жарт)

________________________________________

ЖИТЕЛІ БІЛОГО ПОЛЯ
«Хочушки» — емоційні

Увага розпорошена навкруги, на розробки, на дослідження та пошуки, «живуть у майбутньому, «літають поміж хмарами».

Біле поле — насправді різноманітне і різнокольорове, народжує в собі весь «веселковий» спектр. Тут знаходяться всі дизайнери, які перебувають в «дорозі», в розвитку, в пошуку. Вони легко трансформуються, шукають, гнучко реагують на внутрішні і зовнішні запити.
Вони вільно вибирають будь-які інструменти, теми, форми, матеріали, не віддаючи переваги чомусь одному. Дизайнери білого поля надзвичайно продуктивні.
Біле поле виробляє предмети різних категорій, які ще не можна виділити в окремі напрямки, які сформовані в світовому дизайні.

Всі предметні інновації народжуються в цьому секторі, тому, що цікавість, допитливість — це перша характеристика для «білих» дизайнерів.

Кого ми відносимо до цієї категорії: Hochu rayu, MZPA, ODSD2, Валерій Кузнєцов та багато інших.

Між кожною категорією є «перехідні» території. Одночасно дизайнер/студія може бути тільки між двома категоріями: між зеленою і білою, зеленою та чорною, чорною та білою. Але ніколи не може утримувати характеристики трьох секторів одразу. У такому випадку його потрібно віднести до білої категорії – тих, що перебувають в пошуку.

Наприклад:
«Чорно-зелений»: Сергій Махно, Svoya Studio

«Чорно-білі»: Павло Вєтров, Катерина Соколова, Євген Литвиненко

Дизайнери з основних категорій апелюють до своєї аудиторії — «зелені» до «зелених», чорні до «чорних» — і це, як правило, споживачі з високим та «середнім +» рівнем доходу. Це ті споживачі, хто вже знає ціну якості і розуміє сенс сплачувати за зміст.

Далі буде…
______________________
Автор теорії Анастасія Білецька за підтримки Сани Шевченко та Олександра Старинського. Матеріал надано Creaheart promotion agency

Якщо зробити дизайн вечірку і запросити учасників з кожної категорії. То «чорні», скоріше за все, не підуть, або прийдуть та швидко підуть геть; «зелені» прийдуть і будуть спостерігати, брати участь, підуть після закінчення за регламентом. «Білі» прийдуть і потім їх по домівках не розженеш 🙂
(Жарт)