Україна вперше за багато років взяла офіційну участь у книжковому салоні Salon Livre Paris, який днями завершився у Парижі

Маленький, але гордий,  — саме таким став український стенд на Salon du Livre. Лише 20 квадратних метрів виставкової площі перетворилися на вільний «острів-утопію», де було репрезентовано саме ту Україну, яку ми всі так любимо та про яку мріємо. І кожен відвідувач, незалежно від національності, спочатку зацікавлювався нею, а потім щиро закохувався. 

Цей проет став не тільки літературною подією, адже вперше було представлено французькою мовою вже майже культові для укрсучліту видання. Не тільки гідним прикладом культурної дипломатії, який вдалося органічно та зі смаком вписати в європейський контекст національну ідею. Але й загальнокультурною подією, завдяки якій вдалося на такий невеличкій площі «концентровано» показати українські традиційні витинанки знаної львівської мисткині Дарії Альошкіної, та навіть український предметний дизайн, який вже встиг полюбитися французам під час Паризького Тижню дизайну.  Про політичне значення цього проекту то має йтися окремо: лише одна книжка може стати важливішою, ніж ціла бібліотека… Йдеться про примірник книги Олега Сенцова у французькому перекладі, подарований особисто Президентові Франції Емануєлю Макрону…

Нашою особливою гордістю стала презентація чудового українського арт-буку «Скриня. Речі сили», яка є своєрідною «візуально-естетичною Біблією України». Французький переклад та друк цього розкішного видання було здійснено компанією MAЇNO, яка завдяки її засновнику Олександру Старинському опікуєтся багатьма важливими культурними ініціативами та просуває у Франції український дизайн:

Як на мене, можна назвати наш проект українського стенду на Salon du Livre de Paris успішним. Архітектуру стенду, який проектувала архітектор українського походження Надін Кобилко, всі оцінили дуже позитивно. Величезні витинанки Дарії Альошкіної, як ангельські крила, наче оберігали його та допомагали знайти нас у цьому морі стендів!  В нас постійно був натовп відвідувачів!

Програма прегарна. Організатори Салону висловили свою повагу за професіоналізм нашій Ірини Дмитришин. Отримали свою дозу адреналіна від перемоги завдяки Олександрі Прис та Ірені Карпа, які добралися до самого президента Макрона і йому передали книжку Олега Сенцова у нашому франкомовному перекладі. Це сталося в перший вечір, коли він відмовився від відвідування російського стенду — країни, що заплатила мільйон євро тільки за оренду величезного стенду, аби бути головним експонентом цьогорічного салону!  

Дуже атмосферно пройшли майстер-класи для дітей від Дарії Альошкіної та Надін Кобилко. Взагалі, вся команда задоволена і почуває гордість за свою роботу. Нам здається, що українські відвідувачі також пишаються своєю країною, що показала гарне та гідне обліччя на цьому заході. Доказали, що Україна є самобутньою країною з багатою літературною, культурною та історичною традицією, зі смаком і теплом, гарна та ніжна. Всі молодці, я всім дуже вдячний! 

 – Ми сиділи і пухли від гордості: за авторів, за програму, за архітектора, за перекладачів, за дизайнерів… «Я мріяла про це останні роки, я така горда бачити ТАКУ Україну!»… «Ого, як ви це робите, що у вас постійно така кількість людей? Дивися, скільки стендів напівпорожніх, а в вас постійно натовп!»… «Нічого собі дизайн — вас видно здалеку, ні з ким не сплутаєш!»… «Ну, у вас найбільш гостинна атмосфера, якщо чесно»… Такі й подібні коментарі ми чули всі дні книжкового салону, — каже абсолютно щаслива аташе по культурі Посольства України у Франції пані Ірена Карпа. Щаслива, але добряче втомлена:

Спільними титанічними зусіллями вдалося отримати бюджет від МЗС вчасно,  а це в нашій системі для подій, які відбуваються в березні, по важкості десь так, як нести слона на ручках (зазвичай виділені бюджетом на проекти культурної дипломатії кошти починають реально поступати десь наприкінці весни – ред.), тому слава Культурній Дипломатії від МЗС, вона працює! Звісно ж, аби можна було планувати за багато місяців вперед, все було би ще крутіше — в основному, я про пресове покриття. Може, наступного разу це зростеться — бо зараз все трималося на моєму чесному слові і схрещених пальцях. Як би один з партнерів проекту, компанія “Майно”, яка опікується українським дизайном у Франції і сприяє культурним проектам, не внесла заставу за оплату стенду, і якби МЗС не вирішило врешті дати нам бюджет, я би продавала нирки оптом…

Але все обійшлося. Дякую Ірині Дмитришин за титанічну роботу — перекладацьку, організаторську, кураторську. Неймовірні автори, кожен добрався до нас хто своїм коштом, хто коштом видавців (і це також хотілося б виправити наступного року). Софія Андрухович, Андрій Курков, Гульнара Бекірова, Володя Єрмоленко, Гася Шиян, Володимир Рафеєнко… Та багато інших.  Наталка Федущак з «Українсько-Єврейської зустрічі», віце-премєр Павло Розенко — їх допомога безцінна! 

Ми дякуємо за сприяння та підтримку Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine, Ambassade d’Ukraine en France / Посольство України у Франції, Надзвичасному та повноважному Послу України у Франції Пану Шамшуру Олегу Владиславовичу, Аташе по культурі пані Ірені Карпі, директорці Українського культурного центру пані Наталі Кочубей.

Дякуємо лірнику Гордію Старуху, за неймовірну атмосферу під час презентації арт-буку, яку він створив своєю грою на лірі. Висловлюємо подяку українським Компаніям – HIS, Cube44 – Майстерня дизайнерських меблів, MAKHNO GALLERY за допомогу в оформленні українськго стенду меблями та декором. Це велика подія для української культури та культурної дипломатії. І ми, команда МАЙНО, пишаємося бути частинкою величезного проекту.