Кожна нова криза — це також новий крок у розвитку. Дотепер кожний наступний вид мистецтва давав людству нову парадигму світобачення. Кожне нове наукове відкриття — наукову базу, що доводить чи спростовує теоретичне припущення науковців-теоретиків. Чи логічно, що після #stayhome до створення нового світу мають активно долучитися дизайнери, як абсолютно інший якісний «підвид» людства, що вирізняється особливістю міксу креативного та конструктивного підходу до вирішення потреб та проблем? Але також очевидно, що не тільки дизайнери за професією, а дизайнери за типом мислення — саме ті люди, що здатні покращувати життя інших людей та думати інновативно, цілісно і стало… Є також підстави стверджувати, що креативне мислення — не вроджена якість, а «набута», тобто цю здатність можно розвинути, «підкачати», як кажуть.  

Нова матерія взаємодії. 

Це очевидно, про це говорять усі — все зміниться, старі парадигми вже не працюють. Не всі «вчорашні» цінності зможуть зберегтися на сьогодні  — на деякі вже немає грошей,  на інші не буде свідомого попиту. Люди захочуть (або захочуть захотіти) бути свідомими. Більшість колись дієвих ланцюгів товарообігу, на яких трималася світова економіка, за час паузи буде зруйновано. Частина з них якісно оновиться, частнина ж згине назавжди. Наше сьогодення показує, що можливо багато чого з того, чого ми так прагнули — того й не варте. Адже більшість позицій з нашого списку бажань — продукт маніпуляцій нашою свідомістю. 

Сьогодні цінності, а разом і з ними більшість «справжніх» сенсів життя, раптом стали видимими, а ми поглянули на них «іншими» очима. А може навпаки — ми їх, нарешті, згадали. Й цей беззаперечний факт має щонайменше кілька позитивних моментів та важливих сенсів. 

Перший сенс: сьогодні ми маємо майже однаковий список справжніх цінностей та справжніх потреб, незалежно від національності та країни проживання. Ми розмовляємо в одній системі кооринат. Врешті — розуміємо та сміємося над однаковими жартами. Ось вона — реалізація мрії про справжню глобалізацію! Цінності, які справді варті нашої уваги, здоровя, часу, нервів — тобто, власне, варті нашого життя. 

Другий сенс: ізоляція від світу інших людей — світовий ретрит — погляд на своє життя для кожної окремої людини в тому просторі і з тими, хто найближчий. Хтось на одинці, хтось у сім’ї, хтось на онлайн-відстані із близькою людиною. 

Третій сенс: нам потрібно набагато менше зовнішнього, проте, більше комфортного життя, ніж ми вважали це ще два місяці тому. Це очевидний факт  — ми соціальні істоти і більшість наших речей ми купуємо не для себе, а для того, щоб «комунікувати» зі світом. А ось деякі, дійсно, необхідні речі ми ігнорували або жаліли для себе — як, наприклад, зручний стілець або письмовий стіл, або обладнаний куточок для релаксу вдома.

Четвертий сенс: те, що нам потрібне — воно має бути «справжнім», якісним та довговічним, має тішити око та бути безпечним. Без зайвих проповідей, глобальних інформаційних кампаній та «штучного» просвітлення свідомості, майже весь світ водночас зрозумів найважливіші речі, які, можливо, нарешті дозволять ставитися до себе та навколишнього світу «екологічно» у широкому сенсі. 

П’ятий сенс: як Земля змінює сезони і самовідновлюється в режимі, налагодженому мільйонами років — людині також необхідний режим і ресурси самовідновлення. Як би не банально це не звучало, тілесне, ментальне та духовне здоров’я вимагає певних тренувань та сбалансованого режиму. Енергообмін між людьми — це швидкий підсвідомий канал «підживлення», але в умовах ізоляції багато людей відчують фізичну та психологічну кризу. Ця криза – результат елементарного невміння генерувати свою власну енергію, тримати імунітет та здоров’я в належному стані, долати стресс та знаходити рішення.

Можливо. Щоб вивчити та усвідомитв цей важливий урок, зробити «новий світ» гармонійним, який направлений на впорядкування хаосу у стурктурну систему, щоб навчитися в ньому не тільки виживати, але й жити, усвідомлено працювати, вести діяльність, потрібні нові рішення. Потрібен цілісний підхід до процесів. 

Проте. Коли мова заходить про справжні іновації, наше раціональне мислення та старі звички сприйняття речей часто відмітають якісно нові інтелектуальні продукти… 

Одним із завдань креативних індустрій – є дати можливість іноваціям прийти у життя людей через бізнес, соціальні ініціативи та державні програми. Допомогти людям у соціальному житті та бізнесі вибудувати нові ефективні взаємозв’язки ще до того, коли «старі» у «новій» реалії та парадигмі споживання перестануть працювати. 

«Новий світ» буде бульш екологічним — це не просто слова науковця-еколога, це істина, яка на сьогодні зрозуміла кожному пересічному громадянину на будь якому клаптику Землі. І екологія — це не тільки збереження планети та ії природного розмаїття.

Нова соціально цілісна екологія повинна торкнутися всіх аспектів життя людей — людських відносин з природою, з іншими людьми, з грошима, зі штучним інтелектом та із самими собою. 

Це не заумні чи пафосні заяви  — це досвід реальності, крізь який нас силкома проводить час в ізоляції. Ми повинні поглянути на себе та на свою діяльність крізь «правдиве дзеркало» (першеджерело https://www.truemirror.com) щоб зрозуміти, якими ми є насправді та якими нас бачать інші. 

Це не про зовнішність. Багато управлінців процесів та бізнес-процесів наразі дійсно поглянуть правді у вічі: чи можуть вони вижити і чи приносять користь іншим? Чи той продукт, який вони виробляють, чи сервіс, який пропонують  — чи він правдивий? Чи будуть їх клієнти і далі лояльні, чи може діяльність підприємства бути такою, як до часу «перетворення»? Що саме має перетворитися і який якісний обмін треба створити із суспільством — бо всі маски скоро спадуть у прямому і переносному сенсах. 

І залишаться тільки цілісні, цінні та безцінні…

Перше питання, яке вже постало перед всіма: чим я/мій продукт/мій бізнес/мої послуги можуть бути корисні людям (зауважте — саме живим людям, не «прорахованим споживачам», як об’єкту маркетингового маніпулювання)? 

Адже в новому світі, основи якого вже закладено, потрібно буде тільке те, що СПРАВДІ потрібне. 

І це «потрібне» — якої би сфери воно не стосувалося (сфера послуг, харчування, легка промисловість, культура, медицина, архітектура, дизайн тощо) повинно мати певні якості та умови. 

При цьому умови «ціна-якість-сервіс» вже не є перевагами на ринку — це вже базова характеристика, без якої взагалі не варто говорити про будь-який бізнес — вимоги, без дотримання яких ніякому бізнесу не вижити.

До чого тут дизайнер? 

І який саме дизайнер — графічний, промисловий, фешн, web тощо? А може, саме, дизайнер розвитку дизайну?  Тобто — фахівець нового виду мислення та продукт нового типу економіки — креативної. Людина, що синтезуючи нову матерію на перетині взаємозв’язку мистецького, наукового, маркетингового, конструкторсьського та спектрального* інструментів, дозволяє моделювати майбутнє і допомогає практикам вирішувати завдання нової реальності.

*В Україні вже існує інноваційна освітня програма, що має інструменти «перезапуску» (Проєкт «Спектр»).

Ми, ак агенція, як «дизайнери розвитку дизайну», пропонуємо комплексне рішення: розгорнути цілісне бачення на креативний (і не тільки) бізнес, проаналізувати діяльність компанії та допомогти трансформувати ії продукт, або утворити новий.

Протестований набір інструментів та обов’язково індивідуальний підхід, щоразу дають якісно новий результат для кожної компанії. Це закономірно, бо головною метою є відповіді, як задіяти вирізняність компанії для створення продукту/сервісу/ та побудовати процеси, створюючи емоціонально-раціональну субстанцію у відповідністі новітнім крітеріям. 

Основа такого «перетворення» — це аналіз із задіянням вищезгаданих інструментів та індивідуальний консалтинг. 

Актуальні практичні навички, якими користуємося:

  • Системне «екологічне» мислення
  • Робота в умовах невизначеності
  • Міжгалузева комунікація
  • Мультикультурна взаємодія і багатомовність
  • Управління проєктами із залученям великої кількості людей на різних рівнях компанії 

Процес можна умовно розділити на два етапи, що відбуваються одночасно.

Перший: «Перезапуск себе». Дослідження.

Очевидно, що ринки та бізнес-моделі змінюються дуже швидко. І будуть потрібні нові ключові здатності. Ключові здатності бізнесу — це унікальне поєднання спроможності, ресурсів, ідеї та експертності, які вирізняють ваш бізнес від конкурентів. Це не завжди ключовий персонал, чи ключові бізнес-процеси. 

Першим етапом необхідно зробити «перезапуск» компаній (через керівників, маркетинг та систему HR — на «екологічний» режим самоорганізації, самомотивації та цілісності всіх підходів — креативного екперименту, що має на підставі реальні вимірні дані та емпіричну вірогідність.

Другий: «Перезапуск світу навколо». Реальне відтворення.

Другий етап включає налогодження процесів саме бізнес-діяльності за допомогою відповідних інструментів, виготовлення продукту, забеспечення сервісу та враження навколо нього.

Ключові здатності сильної компанії можна оцінити за кількома критеріями:

  1. Самоідентіфікація, Ступінь унікальності або Вирізняність. Це не філософське гасло, а реальний бізнес-інструмент. Унікальність в прямому сенсі цього слова — тобто, єдиний у своєму роді, неповторний. Ключ до унікальності доволі простий: він міститься в нас самих. Незабаром цінним буде тільки те, що є унікальним. А оскільки ви справжній є унікальним, треба… «вивернути» себе. Те, що міститься в вас, і є унікальною «пророзіцією світу». Наскільки ваш бізнес відповідає вашій унікальності? Як зробити так, щоб ваш бізнес справді виражав вашу сутність? У відповіді на це питання і міститься ключ.
  2. Цілісність. Наскільки ваш бізнес є цілісним? Наскільки цінності бренду зрозумілі всім учасникам процесів та споживачам. Наскільки вони правдиві та прослідковуються у всіх процесах життєдіяльності компанії на всіх рівнях.
  3. Ступінь конкурентності і актуальність. Чи знаєте ви своїх колег по ринку і чи ваш продукт не конкурує із ними? Мається на увазі, чи відповідає ваш бізнес/ваш продукт/ваша послуга актуальним запитам та умовам, чи вчасно ви забеспечуєте «один крок попереду», щоб створювати новий клієнтский досвід, нову пропозицію та формувати попит.

Щоразу у перехідних періодах, коли попередня модель світогляду вже не є актуальною, відбувається некомфортне пристосування до нової.  

«Наука не є і ніколи не буде закінченою книгою», — так про науку та про прогрес говорив Ейнштейн. Чим більше людство намагається знайти усі відповіді на всі питання, тим більше постає нових запитань, глибших та величніших. Не комфортних.

Саме зараз і є той час. Все, що ми переживаємо нині є пошуками пристосування до нового «розпорядку». Мається на увазі — шлях від індустріалізації до діджиталізації, від економіки продуктів та сервісів, до екологічної економіки взаємозв’язків і вражень. Ці пошуки породжують нові прикладні «побічні ефекти» великого шляху пізнання — інноваційні розробки, які все більше роблять нас подібними до Творця…щоправда, створюємо ми нашу певну «досконалість» завжди на доступному рівні допуску до відповідей. 

Наприклад, швейцарці, дбайливо «вирощують» можливості для все більшого допуску до знань, підтримують та нарощують все потужніші і надійніші мережі передачі та збереження інформації, заохочують інтелектуальні акселератори, відкрито конкурують із світом у відносності часу та капіталу, який інвестують у наукове теоретичне пізнання (і діляться ним добровільно), лабораторні досліждення та реальне відтворення нових ідей у матеріальне життя. У реальному житті людей. І це другий етап, який неможливий без першого. 

Розширюючи знання про себе та розуміння зв’язків усього із усім, ми більше розуміємо відповідальність, важливість і не важливість певних аспектів, правдивість і капризи, врешті решт, ми розуміємо справжню економіку свого власного гаманця, і свого вибору. 

Матеріал являється авторським баченням, не предендує на наукову теорію та не гарантує достовірності всіх припущень. Із будь-яким використанням тексту та уривків матеріалу будемо вдячні за посилання на автора (с) Maino Design Ukrainе

Ілюстрація використана в матеріалі (c) ThisIsEngineering
(с) Maino Design Ukrainе